Почаїв - нeвeличке українське містечко, відоме у будь-якому куточку світу. Воно дістало визнання через ту важливу роль, яку відіграє у духовному житті християн. У складних перипетіях минулого губиться його історія. Вона овіяна легендами, бо ніяких свідчень про Почаїв як місто, окрім переказів, гіпотез, здогадок, суперечливих версій, до нас не дійшло.
Доступною для спостереження Історія міста розпочинається з 50-х років XV ст. Та небезпідставними є твердження, що її коріння сягають у глибину століть, що вогник суспільного життя у цій місцевості запалахкотів значно раніше, ніж підтверджують цей факт писемні джерела, Думки дослідників розходяться щодо походження його назви. За однією версією, воно назване від імені притоки Дніпра Почайни, у якій хрестив Київ і Русь Володимир Великий, Інші схильні вважати, що "Почаїв" - не що інше, як трансформоване з розмовного "Поча Діва творити чудеса".
Історія міста пов'язана безпосередньо з історією Почаївської Свято-Успенської Лаври - монастиря, який веде своє літочислення з 1-ої половини XIII ст., у 1883 році отримав статус Лаври і був поставлений по своєму значенню в один ряд з Києво-Печерською Лаврою.
|
|
Перші ченці, рятуючись від татаро-монголів, за легендою, побачили над Почаївською горою Богоматір у вогняному стовпі. Вражені видінням, вони збудували біля підніжжя гори церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. На одній із скель навіть залишився відбиток її ноги й пробилося джерело з цілющою водою. Це одна з найбільших святинь, яка збирає до Лаври численну кількість віруючих.
Багато див пов’язано з Почаївською лаврою. За переказами, заступниця монастиря Пресвята Богородиця захистила його від війська турецького султана Магомета, налякавши завойовників своєю появою. Головна прикраса лаври — Соборний храм Успіння Божої Матері, зведений коштом графа Миколи Потоцького ще в 1780 році. Там зберігається і знаменита Почаївська ікона Богоматері. Про її чудотворність свідчать милиці, забуті кимось із вилікуваних прочан.
З давніх-давен у Почаєві розвивалось підприємництво. Під стінами монастиря виник великий торговий центр. На Успіння Пресвятої Богородиці сюди з'їжджались люди на величезні ярмарки. Відтак з'явились перші адміністративні будинки. А статус містечка з усіма відповідними правами (на основі магдебурзького) Почаїв набуває у 1787 році.
У Почаєві свого часу побували композитор Ференц Ліст та письменник Оноре де Бальзак, монастир брали під опіку російські царі та українські гетьмани. До слова, у монастирі й досі дотримують суворих правил: жінкам не можна заходити на його територію з непокритою головою та в штанах. Тому на вході кожній модниці видають довгі спідниці.
Головне місце, куди паломники простують по святу воду,— джерело святої Анни. Температура води в невеличкому озері цілий рік тримається на рівні 5-7 градусів за Цельсієм. За будь-якої погоди тут купаються богомольці. За легендою, якщо людина тричі зануриться у воду, цілий рік буде здорова, а жінкам свята Анна допомагає завагітніти. Секрет цілющої води — у високому вмісті кремнію, який очищає воду.
Поряд у заповіднику “Медобори” розташована Божа гора із джерелом святої води, яку туристи охоче набирають і везуть додому. Дорогою до святого місця вже не одне десятиріччя зав’язують стрічки на деревах: кажуть, буцімто здійснюються всі бажання.
|
Програма: Свято-Успенська та Почаївська лавра, діючий монастир, Успенський та Троїцький собори, мощі Св. Іова та Амфілохія, чудодійна ікона, стопа Божої Матері, озеро Св.Анни
Виїзд: 4:00
Приїзд: 19:00
Відстань: 240 км.
Ціна: 125 грн.
Консультації, уточнення цін та замовлення турів:
Тел.: +38 (0324) 41-79-90
Факс: +38 (0324) 45-00-01
Моб.: +38 (097) 90-41-018